7.1. Особливості обліку виробничих запасів

Національним Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 246 від 2.11.99 р., визначаються методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси та її розкриття у фінансовій звітності.

За цим стандартом запаси — це активи, які:

утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

утримуються для споживання під час виробництва продук­ції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Їх структуру відображено на рис. 7.1.

У бухгалтерському обліку виокремлюють поняття «виробничі» запаси, що означають предмети праці, призначені для оброб­лення, перероблення або використання у промисловому виробництві чи для господарських потреб, а також засоби праці, які відповідно до чинних положень входять до складу оборотних засобів як малоцінні та швидкозношувані предмети.

Далі в тексті розглядатимуться саме ці складові запасів.

У плані рахунків для обліку матеріальних цінностей визначено рахунок 20 «Виробничі запаси», який має відповідні субрахун­ки (табл. 7.1).

Для великих і середніх підприємств із великою номенклатурою матеріальних цінностей для забезпечення якісного аналітичного обліку на основі діючої в Україні системи класифікації розробляється власний детальний класифікатор, який дає можливість розподілити МЦ за групами, підгрупами (за окремими видами, марками, гатунками, типорозмірами) та окремими номенклатурними номерами, номерами матеріалів. У ньому кожному найменуванню, типорозміру та гатунку присвоюється умов­не цифрове позначення — номенклатурний номер (код). Кількість знаків у коді повинна бути мінімальною, але достатньою для того, щоб охопити найважливіші ознаки всього переліку використовуваних матеріалів.

Рис. 7.1. Класифікація запасів у бухгалтерському обліку

Таблиця 7.1

СТРУКТУРА РАХУНКА 20 «ВИРОБНИЧІ ЗАПАСИ»

Рахунок 20 «Виробничі запаси» кореспондує таким чином (тут і далі кореспонденцію бухгалтерських рахунків узято із: Пархоменко В. М., Баранцев П. П. Реформування бухгалтерського обліку в Україні):

Малоцінні та швидкозношувані предмети обліковуються на рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» і групуються за видами предметів. Кореспонденція цього рахунка така:

Основними задачами обліку виробничих запасів є:

облік надходження матеріальних цінностей на склад;

облік руху матеріальних цінностей на складі;

облік нестач та надлишків матеріальних цінностей у місцях зберігання й експлуатації;

облік руху малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП) в експлуатації;

облік переоцінювання матеріальних цінностей;

облік наявності та руху дорогоцінних металів і каменів у складі комплектуючих виробів, МШП за місцями зберігання та експлуатації;

облік наявності та руху матеріалів, МШП;

облік витрат матеріальних цінностей зі складу.

Ці задачі регламентують чинні в Україні нормативні документи: Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність»; План рахунків бухгалтерського обліку підприємств, організацій та установ; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс»; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати»; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал»; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і змін у фінансовій звітності»; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»; Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріаль­них активів, матеріальних цінностей, грошових засобів і докумен­тів, розрахунків; Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку; типовий порядок визначення норм запасів товаро-матеріальних цінностей; інші нормативні документи.

Важливу роль в обліку виробничих запасів відіграють методи їх оцінювання. Залежно від обраної облікової політики на підприємстві використовуються такі методи, як FIFO, LIFO тощо.

Задачі з обліку виробничих запасів тісно взаємопов’язані з задачами інших ділянок обліку та управлінською інформаційною системою підприємства:

позавиробничі витрати; надходження матеріальних цінностей за фактичною вартістю (облік фінансово-розрахункових операцій);

відпуск матеріальних цінностей у порядку реалізації (облік готової продукції та її реалізації);

прихід матеріальних цінностей за кореспондуючими рахунками; витрати матеріальних цінностей за кореспондуючими рахунками (облік та складання звітності);

витрати матеріальних цінностей на виробництво (облік витрат на виробництво).