Наступним кроком в аналізі кругообігу доходів та продуктів є введення до моделі державного сектора економіки, під яким розуміють як центральні, так і місцеві органи влади.

Державний сектор пов'язаний з іншими елементами економічної систе­ми через:

• чисті податки (7), які кількісно показують ту частину потоку грошо­вих коштів, яка вилучається державою в домогосподарств. Вони визна­чаються різницею між податковими надходженнями до бюджету і державними трансфертними платежами (в подальшому для спрощення ми називатимемо їх просто податками);

• державні закупки товарів і послуг (G), до яких належать платежі держави за придбані товари і послуги, а також заробітна плата всіх державних службовців;

• державні позики на фінансових ринках (здійснюються при наявності

дефіциту державного бюджету, тобто коли G>T).

Таким чином, на мал. 1.3, який відображає подальше ускладнення мо­делі кругообігу, з'являється новий сектор — "держава" — і три нових стрілки-взаємозв'язки. Перша з них — "Чисті податки" — поєднує державу з домогосподарствами. Друга — "Державні закупки" — поєднує державу і ринок продуктів. І, нарешті, третя — "Державні позики" — направлена від фінансових ринків до державного сектора, оскільки дефіцит державного бюджету має покриватися за рахунок позичок на фінансових ринках. Найчастіше ці позички здійснюються шляхом продажу державних облігацій та інших цінних паперів як безпосередньо домогосподарствам, так і фінансовим посередникам.

У тих випадках, коли утворюється надлишок державного бюджету, тоб­то коли чисті податки перевищують державні закупки T>G (що зустріча­ється не так часто), стрілка на мал. 1.3 має бути направлена в протилежному напрямку. Держава сплачує борги за здійсненими в минулому позичками швидше, ніж отримує нові, створюючи тим самим чистий притік грошових коштів на фінансові ринки.

Введення державного сектора в круговий потік доходів і продуктів не порушує рівності національного доходу та національного продукту. Це пояснюється тим, що:

1) Грошовий доход використовується на споживання товарів і послуг (С), чисті податки (7), які надходять у розпорядження уряду, і заощаджен­ня (5), які потрапляють на фінансові ринки. Тоді, з точки зору національ­ного доходу, справедливим є рівняння:

Мал. 1.3. Модель кругообігу з урахуванням ролі державного сектора.

2) Існує три види витрат на товари і послуги: споживчі витрати домо-господарств (С), інвестиційні витрати фірм (7) та державні закупки товарів і послуг ((7). Тобто, з точки зору національного продукту (витрат), можна записати:

Y=C+I+G.